Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з липень, 2024

""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника

                                                                 Нині посітив мене в первий раз  Юрій Федькович,  по-гуцульськи одітий, в окулярах і солом’янім крисаку.  Здоровий, плечистий і гарний чоловік, лиш тихий і  задумчивий, здається, що велика тяж єму серце давить. Сидір Воробкевич Перебуваючи на службі Юрій Федькович не перестає думати про те, щоб покінути військову справу та зайнятися громадською діяльністю. У січні 1862 року, обговорюючи з К. Горбалем питання про свою можливу службу у Львові, Федькович-офіцер казав: «Бувши в цивільнім стані, лиш в сардаці та й у кресані ходити гадаю».  З гуцульського сардака він зробив своєрідний культ і не зрікся цієї своєї любові до останку: Я ж бо тебе не звержуся,  Руський мій сардаче!  Тепер аж я заспіваю,  Тепер аж заплачу,  Бо маю ся в що утерти:  Широкії поли.  Не скину тя, мій сардаче,  Ніколи, ніколи! Навіть у своєму «Завіщані» висловив бажання: «На катафалку моє тіло повинно лежати в гуцульському одязі, але не пишному…» У 1863 ро

«Музика та слово – струни його душі»: мережевий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

Богдан Паращук-Стрілець   Благословення у безсмертя На буковинських долах  і в Карпатах, Де в Пісні Вашій рута зацвіла, Мій Композиторе,  Земляче, Брате, Я чую серцем люблячим слова: «Прости мені, мій Лицарю,  мій Сину, Що серед зла Тебе не вберегла, Що, мабуть, мало Бога я просила За Тебе, рідний, за мого Орла. Ти в світ прийшов, щоби  вродила слава, Щоб жили Правда, Пісня і Краса, Та відлетів, мій Орле, надто рано В той край, де кривди вже нема.» Простягни руки понад верховини До Львова-брата, вірного в віках, Вже не зелена — сива Буковина Благословила у безсмертя Вас. За Пісню-Диво, мій  Високий Сину, За дар любові людям на віки, Благословляю словом України І від Святого Імені Її. (1979) Паращук-Стрілець Б. Благословення у безсмертя... :  [поезія] / Богдан Арсенович Паращук-Стрілець ; дизайн та комп’ют. граф. Б. Семенко. – Чернівці, 2014. – С. 6.  Богдан Арсенович Паращук-Стрілець — лікар з Івано-Франківщини,  прихильник творчості Володимира Івасюка, який надзвичайно важко пережива

Новинки у фонді: читай та пізнавай

БУКОВИНА - КРАЙ КОСМІЧНИЙ: космічна епопея буковинця Леоніда Каденюка у дзеркалі офіційних документів, матеріалах української та зарубіжної преси, спогадах його рідних, односельців та співвітчизників / авт.-упоряд. В. Г. Пелех. - Чернівці, 1998. - 100 с. : вкл. арк., іл. Книга присвячена українському льотчику-випробувачу 1-го класу, першому офіційному космонавту незалежної України  Леоніду Каденюку (1951-2018 рр.) та його батькам.  Автором та упорядником публіцистичного видання є заслужений журналіст України Пелех Володимир Григорович (1939-2006). Брюховецька Лариса. Іван Миколайчук як національний митець. Кінематографічні студії. Випуск шістнадцятий / Лариса Брюховецька. - Київ : Кіно-Театр ; 7БЦ, 2024. - 260 с. "Іван прожив у кінематографі дуже багато чужих драм. Він прожив куди більше, ніж написано на його могилі: дві дати - народження і смерті"  (Михайло Іллєнко). Ця книга  про одного з найяскравіших представників кіно 60-х-початку 70-х рр., часів "відлиги" та с