6 листопада 2023 р.

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській

Одним з найпоетичніших творів Ольги Кобилянської вважається лірично-романтична повість "В неділю рано зілля копала" (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади.
Повість  розпочинається українською піснею «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Ця пісня сконцентрувала у собі своєрідний пролог, вона передає сюжетну колізію, навколо якої вибудована сама повість: дівоча помста за зраджене кохання. 
Ой не ходи, Грицю, на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці,
Солому палять і зілля варять,
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.
Тамта одная чорнобривая,
То чарівниця справедливая!
І чарівниця і зілля знає,
Тебе, Грицуню, заздрісне кохає!
В неділю рано зілля копала,
У понеділок пополокала,
А у вівторок зілля варила,
В середу рано Гриця отруїла.
Прийшов же четвер — Гриценько умер,
Прийшла п'ятниця — поховали Гриця;
Сховали Гриця близько границі,
Плакали за ним всі молодиці
І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали;
Нема й не буде другого Гриця,
Що 'го зігнала з світу чарівниця!
В суботу рано мати доню била:
"Нащо ти, суко, Гриця отруїла?
Не зналась того, що зілля уміє?
Що Гриць сконає, нім когут запіє?"
"Ой мати, мати! Жаль ваги не має —
Най ся Грицуньо у двох не кохає!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:
Із чотирьох дощок темная хата!"
Цей сюжет, пропущений через призму авторового світосприйняття, набуває у повісті нових рис, свіжих смислових відтінків та переростає  у інший вимір самобутнього повістевого побутування.
Найсуттєвіше, чим  просякнута повість – бажання людини боротись за своє щастя, повставши проти долі, протистояти її волі, а як наслідок – відчуття її власного безсилля.
Письменниця проектує життєву ситуацію у простір таємничості, загадковості, віщувань і прокльонів, концентруючи її у думці: «Чому, боже, так тяжко людям до щастя дібратися?». 

28 жовтня 2023 р.

Письменницько-бібліотечний марафон: презентація книги до ювілею письменниці Галини Тарасюк


27 листопада в межах письменницько-бібліотечного марафону та з нагоди ювілею української письменниці, громадської діячки, кавалера Ордена Княгині Ольги ІІІ ст., заслуженої працівниці культури України Галини Тарасюк відбулася презентація книжки Василя Джурана «Відвідала Я знову Чернівці, Як маму» (до 75-річчя з дня народження відомої української письменниці Галини Тарасюк).
Джуран Василь. Вівідала Я знову Чернівці, Як маму. До 75-річчя з дня народження відомої української Галини Тарасюк / Василь Джуран. - Чернівці : "Видавничий дім "РОДОВІД"". - 20.
До збірки ввійшли вірші-присвяти письменника, голови Чернівецької обласної організації НСПУ Василя Джурана ювілярці, де згадується і чернівецький період життя і творчості Галини Тарасюк. Своїми спогадами про знайомство з Галиною Тимофіївною поділився поет, перекладач, публіцист Віталій Демченко, який зачитав вірш-присвяту письменниці.



Павличко Дмитро. Око / Дмитро Павличко. - Одеса : ТОВ РВА "Ірбіс", 2019. - 31 с.
Василь Тодорович також передав бібліотеці примірник циклу віршів “Око” Дмитра Павличка, який подарував у фонди Анатолій Глущак (Одеса).
Щиро дякуємо авторам за подаровані видання, які поповнять кразнавчий фонд книгозбірні. 


24 жовтня 2023 р.

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській


Повість "Земля" – вершина творчості письменниці Ольги Кобилянської. 
Земля завжди була мірилом багатства та гідності селян. Якщо селянин мав свою землю, то вважався заможним і працьовитим, якщо ж не мав, був холопом, якого ніхто не поважав й усі знущалися. У повісті "Земля" О. Кобилянської зображена зла влада землі над людьми. В основу сюжету покладено факт із реального життя.

Михайло Коцюбинський писав Кобилянський: "Я просто зачарований Вашою повістю - все: і природа, і люди, і психологія їх - все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу…".

Декілька знакових цитат з повісті:

"Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити… Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця…".

"А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути…".

 "Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них…".

23 жовтня 2023 р.

Заходи тижня: чекаємо в бібліотеці


 

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській.


Шедевром повістевого жанру  Ольги Кобилянської  є повість «Земля». Це, перш за все, міфопоетичний спосіб сприйняття світу, що проявляється в одвічних категоріях добра і зла, світла і темряви, життя і смерті – поняттях-опозиціях.

Повість «Земля» Ольги Кобилянської (1863—1942) — соціально-психологічний твір, що став знаменним явищем в українській літературі і поставив авторку у ряд найвидатніших художників світу. В основу твору покладено факти, пов’язані зі вбивством Савою — молодшим сином найзаможнішого селянина в селі Івоніки Федорчука, де проживала родина Кобилянських, — свого старшого брата за землю. Але за змістом повість виходить за межі родинної хроніки. На прикладі життя однієї сім’ї письменниця показує внутрішній світ героїв твору і коріння злочину шукає не стільки у прагненні володіти власністю, скільки в глибинах людських сердець.

Цей твір був високо оцінений І. Франком і В. Стефаником і став справжньою перлиною нашої класичної літератури.

А знаєте, трагедія, про яку йдеться в повісті «Земля», сталася таки насправді. Це було в с. Димка, де якийсь час жила родина Кобилянських. Та в повісті вона позбувається соціальної конкретики – убивство заради землі і виростає до розмірів всезагальної трагедії смерті людини. 

«Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала — ох, як хвилями ридала!..» — Автобіографічний нарис «Про себе саму».