Перейти до основного вмісту

Публікації

""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника

                                                                 Нині посітив мене в первий раз  Юрій Федькович,  по-гуцульськи одітий, в окулярах і солом’янім крисаку.  Здоровий, плечистий і гарний чоловік, лиш тихий і  задумчивий, здається, що велика тяж єму серце давить. Сидір Воробкевич Перебуваючи на службі Юрій Федькович не перестає думати про те, щоб покінути військову справу та зайнятися громадською діяльністю. У січні 1862 року, обговорюючи з К. Горбалем питання про свою можливу службу у Львові, Федькович-офіцер казав: «Бувши в цивільнім стані, лиш в сардаці та й у кресані ходити гадаю».  З гуцульського сардака він зробив своєрідний культ і не зрікся цієї своєї любові до останку: Я ж бо тебе не звержуся,  Руський мій сардаче!  Тепер аж я заспіваю,  Тепер аж заплачу,  Бо маю ся в що утерти:  Широкії поли.  Не скину тя, мій сардаче,  Ніколи, ніколи! Навіть у своєму «Завіщані» висловив бажання: «На катафалку моє тіло повинно лежати в гуцульському одязі, але не пишному…» У 1863 ро
Останні дописи

«Музика та слово – струни його душі»: мережевий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

Богдан Паращук-Стрілець   Благословення у безсмертя На буковинських долах  і в Карпатах, Де в Пісні Вашій рута зацвіла, Мій Композиторе,  Земляче, Брате, Я чую серцем люблячим слова: «Прости мені, мій Лицарю,  мій Сину, Що серед зла Тебе не вберегла, Що, мабуть, мало Бога я просила За Тебе, рідний, за мого Орла. Ти в світ прийшов, щоби  вродила слава, Щоб жили Правда, Пісня і Краса, Та відлетів, мій Орле, надто рано В той край, де кривди вже нема.» Простягни руки понад верховини До Львова-брата, вірного в віках, Вже не зелена — сива Буковина Благословила у безсмертя Вас. За Пісню-Диво, мій  Високий Сину, За дар любові людям на віки, Благословляю словом України І від Святого Імені Її. (1979) Паращук-Стрілець Б. Благословення у безсмертя... :  [поезія] / Богдан Арсенович Паращук-Стрілець ; дизайн та комп’ют. граф. Б. Семенко. – Чернівці, 2014. – С. 6.  Богдан Арсенович Паращук-Стрілець — лікар з Івано-Франківщини,  прихильник творчості Володимира Івасюка, який надзвичайно важко пережива

Новинки у фонді: читай та пізнавай

БУКОВИНА - КРАЙ КОСМІЧНИЙ: космічна епопея буковинця Леоніда Каденюка у дзеркалі офіційних документів, матеріалах української та зарубіжної преси, спогадах його рідних, односельців та співвітчизників / авт.-упоряд. В. Г. Пелех. - Чернівці, 1998. - 100 с. : вкл. арк., іл. Книга присвячена українському льотчику-випробувачу 1-го класу, першому офіційному космонавту незалежної України  Леоніду Каденюку (1951-2018 рр.) та його батькам.  Автором та упорядником публіцистичного видання є заслужений журналіст України Пелех Володимир Григорович (1939-2006). Брюховецька Лариса. Іван Миколайчук як національний митець. Кінематографічні студії. Випуск шістнадцятий / Лариса Брюховецька. - Київ : Кіно-Театр ; 7БЦ, 2024. - 260 с. "Іван прожив у кінематографі дуже багато чужих драм. Він прожив куди більше, ніж написано на його могилі: дві дати - народження і смерті"  (Михайло Іллєнко). Ця книга  про одного з найяскравіших представників кіно 60-х-початку 70-х рр., часів "відлиги" та с

Книжкова новинка для дітей від Людмили Охрименко та Євгенії Пірог

  Охрименко Людмила. Люлечки - дарувальники снів :  казка для дошкільн. та молод. шк. віку / Людмила Охріменко, Євгенія Пірог ; худож. Наталя Шерстюк. - Харків : Вид-во Іванченка І. С., 2024. - 48 с. : іл. (2-ге видання) Письменниці Людмила Охріменко та Євгенія Пірог написали для дітей казки про тих, хто дарує їм сни – люлечок. Ця книга вперше видана у 2023 р. у видавництві "Відкриття". Казка про дарувальників снів дуже популярна, тому перевидана вдруге у 2024 р. Як пише авторка: "... Це книга про родину Люлечків - дарувальників снів. Батько - художник, мати пише казки. Старша донька має чарівний наплічник із крилами. Кожного вечора вона збирає казки, малюнки й розносить їх усім дітям свого містечка. Усі троє дітей цієї родини беруть участь у тому, аби всі інші діти бачили веселі, яскраві, спокійні сни...".  Книга розрахована на дітей віком від 3 до 8 років.  "Люлечки - дарувальники снів" для дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку, написана

"Музична книжка" про ноти буковинської поетеси Валентини Пєшехонової

Пєшехонова Валентина. Де ховаються ноти? : вірші / Валентина Пєшехонова. - Чернівці : Золоті литаври, 2005. - 1 8 с.  До книги ввійшли дитячі вірші про ноти. Цілий нотний стан поетеса оригінально описала в цій книжці. Вірші легкі для запам'ятовування та прочитання, захоплять малечу. Це видання авторка присвятила ювілею Хотинської музичної школи.  Нота ДО - найперша нота, Всіх вести її робота. Тож у неї в нотнім стані Місце перше, не останнє, Навіть ще, скажу дл слова,  Є лінійка додаткова... РЕ - усім відома нота, .. Та в словах їй теж робота. В багатьох словах підряд Ре не нота вже, а склад. Проростає в слові веРЕс І шикується в каРЕ,  І розумне слово РЕбус Починається із РЕ... Книга адресована для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.  Про авторку: Валентина Леонідівна Пєшехонова народилася 2 жовтня 1959 року в м. Хотин Чернівецької області. Закінчила середню школу №5, філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Перші поетичні спроби

«Музика та слово – струни його душі»: мережевий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

  Галина Тарасюк Осінь. Жовтень. Кленів багаття…  Осінь. Жовтень. Кленів багаття…  У день янгола з янгельським личком я танцюю. Я в жовтому платті. І закохана я у музику. На траві тонкошия гітара, а на шийці — оранжевий бант. Ах, яка ми з тобою пара — поетеса і музикант! І які горизонти пречисті, і прозорий осінній сад! У шовковому шелесті листя тоне туфелька зо-ло-та. А в музики закохані очі! Я танцюю. І тисячу літ мого щастя ніхто не зурочить й не обірве у танці політ! Джерела:  Тарасюк Г. Пам’яті Володимира Івасюка // Літургія : віршовані і пісенні присвяти Володимирові Івасюку / упоряд. В. Китайгородська, В. Джуран, Н. Філяк. – Чернівці : Букрек, 2019. – С. 68

«Музика та слово – струни його душі»: мережевий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

  Галина Тарасюк Як довго падає зірка... Як довго падає зірка  в бездонну ніч!  Прихилившись плечем до одвірка, стоїш. А зірка так довго падає  з темних небес...  Ти – є? Чи я просто  згадую тебе?  Джерела: Тарасюк Г. Пам’яті Володимира Івасюка // Літургія : віршовані і пісенні присвяти Володимирові Івасюку / упоряд. В. Китайгородська, В. Джуран, Н. Філяк. – Чернівці : Букрек, 2019. – C. 67 Тарасюк Г. Зерна полину : Поезії / Галина Тарасюк . – Київ : Рад. письменник, 1991. –  C. 92