Чернівецька обласна бібліотека для дітей

       21 березня 2024 року  у день пам'яті Ольги Кобилянської і Всесвітній день поезії Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської відбулась презентація поетичних книг Галини Галан "Танго слів",  "Обличчя й маски",  "Вітрильники долі" та зустріч головою Спілки слов'янських письменників України Володимиром Барною. Галан Галина. Вітрильники долі : поезії / Галина Галан. - Тернопіль : Бескиди, 2023. - 57 с. Третя поетична збірка поетеси і педагога, члена Спілки слов'янських письменників України Галини Галан, яка живе і творить у Тернополі, про громадянські та ліпичні поривання української жінки-патріотки, матері людини. У трьох розділах кни ги "Любов'ю посію", "Каліграфія життя" та "На крутих віражах" для втілення своїх задумів вона використовує не лише традиційну форму віршування, але сонети й ронделі. Галан Галина. Обличчя і маски : поезії / Галина Галан. - Тернопіль : Бескиди, 2023. - 87 с.

За горою скрипка гірко плаче За горою скрипка гірко плаче, Хвилі Черемошу тихше б’ють. Пішов з життя відомий мій земляче, Покинув нас Володя Івасюк. Занадто мало він прожив на світі, Та живучи творив добро. І завдяки йому вкраїнська пісня 70-х Впевнено стала на крило. І хай роки у вирій відлітають, Нажаль нам не дано спинити час. І все ж я вірю — не зав’яне наша пам’ять, Бо його пісня завжди поміж нас!!!  

Адальберт Гординський де Федькович народився 21 вересня (за версією Осипа Маковея - 21 жовтня) 1809 року в галицькому селі Селиськах, де його батько був управителем лісів. Вчився в нормальній школі у Станіславові, яку закінчив у 1823 р.  Батько поета - ополячений український шляхтич.  У неповні чотирнадцять років стає цілком самостійною людиною - працює писарем, пізніше займає мандаторський пост.  1830 р. Адальберт Гординський прибуває в Сторонець-Путилів, як писар мандатора Вікентія Рудковського, де і знайомиться з майбутньою дружиною, Анною Дашкевич. Історія стосунків Федьковича з батьком  дуже складна. Батько, суворий від природи не жив у згоді з матір’ю, був постійно відсутній, а пізніше й зовсім залишив родину, оселившись в Чернівцях. Юрій Федькович у спілкуванні зі своїм знайомим, художником Роткелем, навіть відхрещується від батька, назвавши його відчимом. Певний період письменник жив з батьком у Чернівцях, де навчався в школі, пізніше  батько віддає його до австрійської армії,

 Василь Іванович Мартинов (16 квітня 1938, Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю — 13 березня 2006, Львів) — український журналіст, письменник, поет, член НСПУ, Львів. Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде). Пісня, яку створили Василь Мартинов з композитором Валерієм Квасневським — дарунок до 54 річниці з дня народження Великого композитора. Історія народження твору "Пісня про Володимира Івасюка":  http://www.ivasyuk.org.ua/for.php?lang=uk&id=pisnya_pro_volodymyra_ivasyuka  Пісня про Володимира Івасюка вірш: Василь Мартинов музика: Валерій Квасневський 2001–2002 Тебе забрала в нас травнева днина, Але коли новий надходить день, Ти оживаєш в пісні лебедино І знову линеш в світ своїх пісень. Він зітканий із чарівних мелодій. Серця людей хвилює кожен звук. Лунає пісня! Це прийшов Володя. Це радість нам дарує Івасюк. І все ж із днем приходить сум, як мука. І вс

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Факсим. вид. Спб, 1840 р..– Київ : Дніпро, 1976. – 114 с. Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, де представлені  різні видання "Кобзар" Т. Шевченка, які є в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей. «Кобзар» – це перша збірка поетичних творів великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.  1840 року вийшов цензурний дозвіл друкувати «Кобзар». До нього увійшли вісім римованих творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка», але його видали лише в 1841 році. В 1844 вийшло передруковане видання, в яке було додано поему Гайда