""Тандем мелодії і слова": поезія Василя Васкана" (мережевий проєкт до 85-річчя від дня народження українського поета)
Василь Васкан
ЧЕРЕШНЕВА ДОРОГА
Все життя я шукаю дороги
І надійні, щасливі стежки,
Щоб вернутись до свого порога,
Як пройду перевали тяжкі.
Ти єдина у мене від Бога,
Проведеш і зустрінеш здаля,
В черешневому цвіті дорога,
Черешнева надія моя.
У квітучім тримають полоні
І шумлять, як у вітер, гаї,
В травні білі, а в червні - червоні
Незабутні черешні твої.
Коли добре мені, аж співаю,
Коли тяжко, аж плаче душа,
Я у тім черешневім розмаї
Поклонитись тобі поспішав.
Ти єдина у мене від Бога,
Проведеш і зустрінеш здаля,
В черешневому цвіті дорога,
Черешнева надія моя.
Сьогодні, 4 листопада, виповнюється 85 років з дня народження українського поета, прозаїка, публіциста, члена Національних спілок журналістів і письменників України, педагога, громадсько-політичного і культурного діяча Василя Васильовича Васкана.
До річниці від дня народження Василя Васкана Чернівецька обласна бібліотека для дітей у 2026 році започаткувала мережевий проєкт ""Тандем мелодії і слова": поезія Василя Васкана", у якому знайомимо читачів з віршами з різних збірок автора та його життєвим шляхом.
Сьогодні ми представляємо вірш, який був опублікований у майже однойменній збірці поета "Черешнева дорога моя" - "Черешнева дорога".
Четверта збірка поета, в якій він продовжує тему любові до рідної землі, її чудової природи, шани до людей, з синівською теплотою і вдячністю згадує своїх бітьків. Значне місце посідає інтимна лірика поета.
Сам вірш "Черешнева дорога" досить символічний та наштовхує на роздуми про життя. Автор роздумує про свій шлях у цьому світі, дорогу, свого життя.
На жаль Василь Васильович передчасно пішов у засвіти, але його життєва дорога була сповнена добра, щирості, любові до батьків, дітей, друзів, рідного краю та України. Його поетичне слово, пісні залишили по собі значимий слід та світлі спогади!
Читаймо поезії Василя Васкана!
Василь Васильович Васкан -
український поет і громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (з 1999), заслужений працівник культури України (2006), лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича (2006) та районної літературно-мистецької премії імені Степана Сабадаша (2011 р.). Поет нагороджений медаллю «На славу Чернівців».
Народився 4 листопада 1941 року в с. Котелеве Новоселицького району Чернівецької області. Батько Василь Гаврилович Васкан працював директором школи і був розстріляний німецько-румунськими загарбниками ще до народження сина Василя. Мати Катерина Георгіївна, проста сільська жінка, вивела хлопця на світлу, але не просту дорогу життя.
З самого раннього дитинства Василь Васильович прилучився до книжки і, як сам признався, ще в дошкільному віці «знав на пам'ять сотні віршів, десятки казок і легенд, багато пісень, які співав з мамою в два голоси довгими осінніми і зимовими вечорами». Ріс і виховувався в селі, де разом проживали українці і молдовани, розмовляв обома мовами, захоплювався обрядами, звичаями і надзвичайно багатим фольклором двох народів.
Вже в шкільні роки захоплювався музикою і театром, брав участь у самодіяльних постановах, співав у хорі, читав свої перші юначі вірші. Середовище, в якому формувався, сприяло його всебічному розвитку, захопленню літературою і мистецтвом, що аж ніяк не перешкоджало зацікавленості точними науками.
У 1958 р. молодий поет закінчив Новоселицьку СШ № 1 і вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету. Під час навчання він продовжує брати участь в ансамблях пісні і танцю, в естрадних та народних оркестрах, друкує в періодичній пресі свої літературні спроби. Також Василь Васильович закінчив Вищу партійну школу та Чернівецький кооперативний технікум.
Після закінчення університету повертається у рідне село, де працює вчителем математики, а відтак стає директором школи. У свій час завідував райвідділом освіти, був заступником голови райвиконкому, головою Новоселицької райдержадміністрації (1996-1998). Разом з тим він регулярно і багато пише.
Василь Васильович був головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України протягом 1998-2003 рр., працював начальником відділу облдержадміністрації з контролю за цінами в Чернівецькій області. Від 2003 р. – доцент кафедри економіки Чернівецького фінансово-юридичного інституту.
Як було відмічено вище, перші поетичні спроби Василя Васкана як поета припадають на шкільні роки. Тоді вже він друкував вірші у місцевій періодиці.
Творчий доробок поета-буковинця вражає. Василь Васильович є автором збірок поезій: «Я заздрю крилам журавля» (1995), «Рушники - наче долі сторінки» (1996), «Яблука любові» (1998), «Черешнева дорога моя» (2000), «Два береги» (2001), «Спів душі» (2006), збірка поезії, прози і публіцистики «Слово від серця» (2006), «Зустрічі – це спалахи життя» (2008), збірки публіцистики «Сузір’я долі» (2010), «Барви осені», «І слово стало піснею», «Школа моя чистороса», «Веселкові акорди», «Ти у мене одна» та інші. Його поезії музикальні, наспівні, окремі з них покладено на музику. Василь Васкан є автором слів та музики гімну Новоселицького району, його малої Батьківщини.
Ці зворушливі поетичні збірки вміщують роздуми про наше сьогодення й минуле, про святість і нерозривність зв’язку різних поколінь, їх духовну єдність та націленість у щасливе завтрашнє майбутнє.
Життєвий шлях поета обірвався 07 грудня 2023 року. Похований у м. Чернівці.
Підготувала Тетяна Дудчак