Василь Васкан
"Тато"
Таке життя, щоб жити
і страждати,
Щоб радість й біль
сплітались у косу.
Як ті стрічки,
що і на біль, й на свято,
Як ті зірки, що падають в росу.
Таке життя у Мами і у Тата -
Щоб через біль пізнати
щастя мить.
Щоб день і ніч дітей
з доріг чекати,
А діти, щоб не знали, як болить.
Сиділи якось за столом
святковим,
Про Сина йшлося,
що відомим став,
і хтось питає Тата загадково:
- І звідки в нього пісня
на вустах?!
- Його пісні народжувались
в небі,
Його душа відкритою була,
- Мелодію приніс на крилах
Лебідь,
- Ну а слова... Лебідка принесла.
І вже без сліз, які давно
спеклися,
І вже лише рубцями не серцях
Верталися у спогадаи, як птиці,
До рідної оселі в Чернівцях.
Подихати, послухати, почути,
Відчути дивовижне почуття:
Сюди з Карпат прийшла
Червона рута -
Жива Богиня нашого життя.
... Його пісні народжувались
в небі,
Його душа відкритою була,
Мелодію приніс на крилах
Лебідь,
Слова живі Лебідка принесла.
У книзі "Володимирська зірка" писав поет Василь Васкан: "...зібрано кілька краплин спогадів, кілька миттєвостей дотику до родини Івасюків, яку трошки знав з небагатьох особистих зустрічей з Михайлом Григоровичем, Софією Іванівною, славними сестарми Галиною і Оксаною, зятем Віктором Ігоровичем, онуком, молодим і талановитим Михайлом Вікторовичем, працівниками музею Володимира Івасюка...". До збірки увійшли вірші, поеми, посвяти, статті-спогади, пісні, присвячені Володимиру Івасюку.
Представляємо вірш Василя Васильовича, який присвячений батькові пісенного генія Володимира Івасюка - Михайлові Григоровичу.
Підготувала Т. Дудчак