""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника

                                                     Ім’я цієї коханої Юрія Федьковича мало б височіти 

поряд з іменами Лаури, Беатриче, Ольги Рошкевич, 

бо вона також заполонила душу 

нашого поета і надихнула на вірші,..

Лідія Ковалець

• Перебуваючи у Чернівцях 1859 року, Федькович знайомиться з Емілією Марошані. 
• Молодий поет відвідував вечори, організовувані творчою інтелігенцією на квартирі вдови-німкені Марошані. Душею цих вечорів була вродлива дочка господині Емілія.
• Емілія була на свій вік (18 років), добре освічена,"вдатна до співу і гри на фортепіано, така, що добре знала німецьку й польську".
• Про почуття цієї пари свідчать вірші Федьковича, присвячені Емілії та її листи до нього, які він зберігав.
• На честь коханої поет написав баладу, яку видав окремою книжкою у 1859 році, але жоден її екземпляр не зберігся. 
• У січні 1860 р. він дарує на іменини дівчині німецькомовний вірш "An Emilie". Два сонети, один теж під назвою "An Emilie", другий – "Die Rose und der Schütz" ("Троянда і стрілець"), поет вписав до альбому нареченої, звідки їх 15 листопада 1860 р. скопіював А. Кобилянський.
• Вірш-мініатюру «Wo dies Blümchen ich gefunden…» («Де цей пучечок моху я знайшов…»), Федькович мав намір послати Е. Марошані у формі листа, але дороги закоханих розійшлись назавжди. 
• На перешкоді щастю поета стають дрібні інтриги, становище військового та відсутність коштів. Мати Емілії видала дочку заміж за іншого. Пізніше молода жінка разом з чоловіком виїхала до Молдови.
• Поет писав про кохання до Емілії також у творах українською мовою: "До неї" (1861, вірш надрукований у виданні Дідицького), "Воля не бранка: Панна та й циганка" (поема).
• Оповитий серпанком таємничості роман Федьковича з циганською дівчиною Цорою. Дослідники творчості письменника й досі достеменно не знають ані часу його розвитку, ані де це відбувалося, та хто ж з молодих жінок був першим коханням Юрія.
• Біограф Федьковича, Осип Маковей, писав про цей роман, що скоріше за все, він передував знайомству поета з Емілією Марошані, що відувалось це "... перед 1861-им роком, очевидно, у Семигороді...". Подібне повторили й інші дослідники. Але сам Федькович, своєю творчістю спростовує цей факт. Адже німецькомовні вірші автора здебільшого припадають на 1857 рік і пізніше, навіювані почуттями до коханої Емілії.
• Образ Цори вперше з'явився в ліричній поемі "Воля не бранка: Панна та й циганка" аж восени 1861 р. після історії з Емілією. 

До неї

Юрій Федькович

«Ти плачеш, моя душко? Чейже не на мене?

Вшак знаєш, красавице, шо люба не воля.

Як я не винен тому, так і твоя доля

Невинна, шо у міні серце ти студене».

«І чо ж ти мня не любиш, ти козацкий сине?

Ци моя може гадка также не соколя.

Або не кращий край тут може як Подоля,

Шо твоє думне серце коло мого стине?»

«Утрися, моя рибко, далі сніг загине,

Ледви потоки пустя, небо стане сине,

А ти мене забудеш підливавше квіти».

«А ти підеш до дому другої глядіти? –

Гляди си, а як найдеш, як ся ймеш вінчати,

Прийди собі бервінку на мій гріб нарвати».

Ковалець Лідія Михайлівна. Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича : навчальний посібник /Лідія Михайлівна Ковалець. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 67-76 : іл., фото. - (Літературні імена Буковини).

Коржупова Ангеліна Петрівна. Юрій Федькович : літературний портрет / Ангеліна Петрівна Коржупова  ; худож. С. М. Габович. - Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1963. - С. 16.

Маковей Осип. Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича / Осип Маковей ; худож. оформ. Д. Чевка. - Чернівці : Золоті литаври, 2005. - С. 104-115. : портр., світлини.

Підготувала Тетяна Дудчак