Твір написаний у формі щоденника Наталки Веркович, що дозволяє глибше зазирнути до психології внутрішнього світу героїні, її думок і почуттів, переживань та рефлексій.
Свого часу М. Грушевський, говорячи про «Царівну», зазначив, що в основі твору лежить відомий сюжет про Попелюшку, на що письменниця відповіла, що він не збагнув суті її твору.
Та життєдайна сила, життєстверджуюче начало, що струмує зі сторінок повісті, наповнюють душу читача радістю, сонцем і теплом весняної пори, «поранковості», як би сказала О. Кобилянська, вселяють віру, сповнюють надією і… залишають по собі легкий серпанок смутку через розлуку з персонажами твору, яка, на жаль, неминуча.
За мотивами цієї повісті український драматург, Заслужений журналіст України Василь Довгий створив одноіменну п’єсу, телебачення відзняло фільм. За цю п’єсу він отримав диплом лауреата літературно-мистецької премії ім. О. Кобилянської. П’єса була поставлена на сценах Чернівецького та Ботошанського (Румунія) театрів.