Чернівецька обласна бібліотека для дітей

7 січня відзначав 80-річчя літератор, журналіст, краєзнавець, добрий друг читачів Чернівецької обласної бібліотеки для дітей, редактор,  Юхим Семенович Гусар.  У творчому доробку краєзнавця книги про відомих буковинців, історичні події нашого краю тощо.  Чернівецька обласна бібліотека для дітей підготувала віртуальну книжкову виставку до ювілею Юхима Гусара "Творчі жнива буковинського краєзнавця", де зібрані видання письменника і література про нього з фондів бібліотеки. Переглянути виставку:  https://www.slideshare.net/slideshow/80-a4a2/274755070 Також в бібліотеці діє книжкова виставка про письменника та його літературні надбання "Юхим Семенович Гусар: авторитетний знавець нашої сучасності".  

  Володимир Вознюк *** Безмовно горбляться сніги: Які вони у місті зайві.... Незручно аж - такий нагий Той розпач в  сонячному сяйві. А місто ждало цих снігів, Помолоділо в їх окрасі, Немовби відліку віків Не знало ще воно у часі. Снігам зраділи. Та затим (Услід за поглядом практичним) Здалося місто не таким, Як звикли, Хоч і поетичним. Завмер під снігом юний сквер, На площах, вулицях - загати... Снігів чекали, А тепер Скриплять простуджено лопати. Вознюк В. О. Безмовно горбляться сніги... / В. О. Вознюк // Із голосу скрипки : поезії / В. О. Вознюк. - Київ : Молодь, 1989. - С. 50. "Із голосу скрипки" - друга збірка Володимира Вознюка, яка вийшла друком у 1989 р. до неї ввійшли вірші, в яких автор говорить про джерела духовності і моралі людини. Збірка за змістом поезій розділена на три розділи: "Межа", "Пам'ять роду", "Віддаленнієш за мою печаль...". Саме до цієї книги ввійшов вірш з однойменною назвою збірки, присвячений Володимирові Івасюку...

 Володимир Вознюк. Замість автографа Ми із часів тисячолітніх зламів,  ми - як місточок між тиясячоліть,  Задумайся тепер, в земному храмі,  що ти таки людського роду віть. Земний твій час усім подав би руку. Він у тобі. Тобою він живе. Тисячоліття творять дивну злуку: ведуть старі світи в життя нове. Життя - свіча. Свічі тоненький гнотик згоріти може й полум’я пожеж. Відчуй в собі сумління щирий дотик: Чому живеш? Для чого ти живеш? Поміж світів нелегко нині бути в облозі давніх і новітніх меж,  і у дзеркалах власної спокути  себе не завжди рідно переймеш. І дзеркало, й спокута в тебе - слово, там щастя гомін, горе, навіть зло, чи сутнє, чи підняте безголово - кожнісіньке крізь душу перейшло. Вознюк В. О. Замість автографа / В. О. Вознюк // Профіль маски, або 55 одкровень : поезії / В. О. Вознюк. - Чернівці : Золоті литаври, 2005. - С. 1. Провідні мотиви творів: осмислення історичної пам'яті, людської особистості у світі сучасних проблем і цінностей, таїни...

1 січня 2025 року відзначає 75-річний ювілей Володимир Оксентійович Вознюк, відомий поет-лірик, літературознавець, культуролог, культурно-громадський діяч, автор поетичних збірок, низки публікацій у періодиці, член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, Національної спілки кінематографістів України, заслужений працівник культури України, нагороджений преміями імені братів Лепких, Д. Загула, С. Воробкевича, П. Тичини, О. Кобилянської, Т. Мельничука, Р. Федоріва, О. Романця. Проєкт «…І дзеркало, й спокута в тебе – слово…» має на меті популяризувати життя та творчість письменника серед читачів-дітей та ознайомити з його поетичними творами. Народився в с. Киселиці Путильського району Чернівецької області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету. Директор Чернівецького літературно- меморіального музею О. Кобилянської. Автор поетичних книжок "Твої кроки", "Із голосу скрипки", "Дощі дорогу переход...

Юрій Федькович був одним з перших, хто займався збором етнографічного матеріалу про календарну обрядовість українців Буковини, зокрема різдвяну... Федькович класифікував коляду та маланкові пісні, поділивши їх на групи за призначенням: господареві, господині, дитині, парубкові, дівчині, а маланкові пісні – на жартівливі, величальні, любовні. Ю. Федькович намагався знайти відповідь на питання, що означає слово «коляда». Він подав свою версію походження цього слова: "Божеством наших праотец було світле Сонечко. Звале єго Лад, і святкували єму три великі празники. Перший празник святкували тогди, коли сонечко зачинало змагати ся в силу і день рости, то єст прикінці місяця Декемирія, і звали той празник "Ко-Ладу", с чого походить слово Коляда". Різдво супроводжується Святою вечерею. Ю. Федькович, характеризуючи Різдвяне свято гуцулів, відзначав: "І святкували той празник дуже весело і торжественно, світили світло, укривали стіл, клали на стіл убрані колачі, мід і с...

#методичніхвилинки ✅17 грудня 2024 р. у Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей відбулась методична онлайн-лабораторія для бібліотечних працівників ТГ, що обслуговують дітей та спеціалізованих бібліотек для дітей Чернівецької області. ✅ Фахівці Чернівецької ОБД надали методичні рекомендації щодо планування роботи бібліотек з читачами-дітьми на 2025 рік та провели консультацію щодо заповнення звітної форми за 2024 р., що стосується обслуговування користувачів-дітей. ✅ Методичні рекомендації надали працівники Чернівецької обласної бібліотеки для дітей: Біла А. М., директор, Рудая І. М., заступник директора з наукової роботи, Дудчак Т. О., завідуюча відділом науково-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи. Планування роботи бібліотек ТГ Чернівецької області, що обслуговують дітей з читачами-дітьми на 2025 рік:  https://www.slideshare.net/slideshow/2025-3663/274156305

Замість реквієму вірш: Володимир Вознюк На сцену він зійде поволі, так — ніби на Говерлу йде. Вже більше болю, аніж волі тримає тіло молоде. І хочеться лише в Карпати — там стежка юна і гінка, та він повинен заспівати для брата, для Івасюка, хоч і стає хиткою сцена, як палуба у корабля, й такі обтяжені рамена, немов на них уся Земля. Беріг іще кришталь мелодій, в собі шукав нових октав. І заспівав так для Володі — немов для себе заспівав. І увостаннє. І навіки Вкраїну зранив горя струм. І затужили рідно ріки, і понесли до моря сум. Душа жила вже на руїні, а він, співаючи, збагнув: одним крилом ув Україні, а другим — в занебессі був. Так і зостався. Так і буде, допоки літо і зима, — одне крило тримають люди, а другим всесвіт обійма. Вірш увійшов до збірок: Вознюк В. Під небесами Чернівців : Поезії / Володимир Вознюк. –  Чернівці : Книги  – ХХІ , 2008. – С. 83. Вознюк В. Замість реквієму // Літургія : віршовані і пісенні присвяти Володимирові Івасюку / упоряд. В. Китайгородськ...