Чернівецька обласна бібліотека для дітей

Михайло Івасюк Колискова  Ти спи, любий сину, В блакитному сні. Довкола нас тиша І місяць в вікні. Торкається шибок Лиш сяєво зір, Шумить десь далеко Смарагдовий бір. Від озера лине Поклін комиша, Тебе покриває Мій зір і душа. Хай ніч, любий сину, Снує срібний шовк, Ти спи — на сторожі Безмежна любов. 1950 Івасюк М. Г. Колискова / М. Г. Івасюк // Елегії для сина : Поезії / М. Г. Івасюк. – Ужгород : Карпати, 1991. – С. 98. Цьогоріч минає 108 років від дня народження письменника, лауреата літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича  Михайла Григоровича Івасюка (нар. 25 листопада 1917 року), який  народився  у  невеликому буковинському містечку Кіцмані , в інтелігентній сім’ї, де панував культ Тараса Шевченка. Життєвий шлях Михайла Івасюка не  був легким. Михайлові   довелося зазнати і відрахування з університету за  неспроможність сплатити  за навчання, і  на собі відчути  жахи сталінських таборів.  Упродовж двад...

  21 листопада 2025 р. пройшов ХХІ обласний конкурс юних читців віршів-присвят Володимирові Івасюку, який присвячений 108-ій річниці від дня народження українського письменника, науковця, фольклориста, громадського діяча Михайла Івасюка. В конкурсі взяло участь 86 дітей , які декламували поезії зі збірки Михайла Івасюка « Елегії для сина » та вірші інших авторів, присвячені Володимиру Івасюку. Організатори конкурсу: Чернівецька обласна бібліотека для дітей та Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка Конкурс проходив за підтримки родини Івасюків-Павлюків. Меценати – підприємець Дмитро Козьма та Кіцманська територіальна громада, Чернівецька обласна бібліотека для дітей, Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка. З вітальним словом до учасників звернувся заступник голови Чернівецької обласної ради, громадський діяч, онук Михайла Івасюка Михайло Павлюк та т.в.о. Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації Черней Ері...

 ДОРОГІ ШАНУВАЛЬНИКИ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА ТА ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА ТА ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКІВ! Запрошуємо до участі у XХІ обласному конкурсі юних читців віршів-присвят В. Івасюку, який проходить в межах відзначення 108-ї річниці від дня народження українського письменника, фольклориста, педагога, громадського та культурного діяча Михайла Григоровича Івасюка.  Юні таланти своїми поетичними виступами вшановують  та популяризують творчість поета, композитора, великого патріота України Володимира Івасюка та його батька, письменника Михайла Івасюка!  У конкурсі беруть участь діти у двох вікових категоріях: "6-11 років", "12-18 років". Конкурсанти готують вірші-присвяти Володимиру Івасюку зі збірки М. Івасюка "Елегії для сина", а також - вірші, які присвячені маестро, інших авторів. Реєстрація учасників на конкурс триває до 18 листопада 2025 р.! Посилання для реєстрації на конкурс: https://forms.gle/hLNz91vHaUsGt6LT6 Всі учасники будуть нагороджені пам'ятними дипломами,...

 Володимир Вознюк У день 59-річчя Володимира Івасюка Так хочеться: “Привіт, старий!” - сказати. І я кажу. Ти ж молодо мовчиш. Чекають друзі. Кожен біля хати для ран твоїх випестує спориш Притулиться спориш цілющим листом до ран, до нерозбуджених пісень, і ти розкутим, богорівним хистом освітлиш звично і темнющий день. А десь ген-там, в позаземному світі, напевне, щирим зором бачищ те,  як тут, Володю, в місті первоцвітів, червна рута цілий рік цвіте. Володимир Вознюк присвятив пам’яті Івасюка  декілька поезій: свій вірш «Із голосу скрипки», який завдяки Мар’янові Гаденко став піснею; у своїй поезії «Замість реквієму» поет оспівав прагнення Назарія Яремчука віддати останню шану своєму другові Володимиру Івасюку. У 2008 році до збірки "Під небесами Чернівців" увійшов вірш-присвята "У день 59-річчя Володимира Івасюка". Вознюк В. О. У день 59-річчя Володимира Івасюка  / В. О. Вознюк // Під небесами Чернівців : поезії / В. О. Вознюк. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2008. - С. ...

 Василь Бабух Сад божественних пісень Є в Кіцмані дивна едемська місцина – Рясний Воробкевичів сад. Він завше весною, у пору квітневу Вдяга білосніжний наряд. Побожний маестро – з хрестом і у рясі, Тут пісню вкраїнську ростив – колисав. Він звідси її – молоду, легкокрилу – Світи дивувати послав. Та згодом Господнє збулось повеління, І янгольська світла рука В цей сад привела синьоокого хлопця – Володимира Івасюка. Учителів скарб він зберіг і примножив, Хоч мрякою мічений був тоді день. У цьому саду він зростив Україні Нечуване гроно пісень. Пішов Воробкевич. Нема вже Володі...  Прослався їх шлях до зірок. Не стало пророків. Вкраїнську естраду Ґвалтує розгнузданий рок. У цьому гармидері, в цьому бедламі Чужинський вчувається лад. Гримить з’яничарена наша естрада. Принишк Воробкевичів сад... Ночами я подумки йду до Володі, Торкаюся бронзи його піджака... – Зійди з п’єдестала. Візьми свою скрипку. Хай музика лине щемка. Збуди сонне царство, знеслав яничарство Величним звучанням с...

Володимир Вознюк Монолог Михайла Івасюка.  Травень 1979-го року Мені вже лячно в світлий день ступати без творчості, без мук нових ідей. Цвіте весна. Неначе юна мати леліє цвіт майбутності дітей. Я ж виростив усім свої пісні. і він віддав усім свої пісні. Чому ж його безмовна домовина од світу заховала навесні? Йому б цвісти іще! Йому б летіти! Він крила мав надійні і міцні. Та не прийдуть синочка мого діти у старості моєї сиві дні. Лише пісні. Лише той звук мелодій, що син в життя пускав, немов пташа. І кожен з них окрилився відтоді, і кожен звук несе моя душа. А я тепер - билинка в голім полі, згораю у душевному вогні. Лише у вірш скидаю чорні болі. Допоможи, поезіє, мені!.. 5 лютого 2025 року минуло 30 років від дня смерті відомого українського письменника, науковця, фольклориста, громадського діяча, шляхетної особистості Михайла Григоровича Івасюка (1917–1995). Громадськість Буковини вшанувала пам’ять письменника добрим словом та тихою молитвою біля місця вічного спочинку подру...

Замість реквієму вірш: Володимир Вознюк На сцену він зійде поволі, так — ніби на Говерлу йде. Вже більше болю, аніж волі тримає тіло молоде. І хочеться лише в Карпати — там стежка юна і гінка, та він повинен заспівати для брата, для Івасюка, хоч і стає хиткою сцена, як палуба у корабля, й такі обтяжені рамена, немов на них уся Земля. Беріг іще кришталь мелодій, в собі шукав нових октав. І заспівав так для Володі — немов для себе заспівав. І увостаннє. І навіки Вкраїну зранив горя струм. І затужили рідно ріки, і понесли до моря сум. Душа жила вже на руїні, а він, співаючи, збагнув: одним крилом ув Україні, а другим — в занебессі був. Так і зостався. Так і буде, допоки літо і зима, — одне крило тримають люди, а другим всесвіт обійма. Вірш увійшов до збірок: Вознюк В. Під небесами Чернівців : Поезії / Володимир Вознюк. –  Чернівці : Книги  – ХХІ , 2008. – С. 83. Вознюк В. Замість реквієму // Літургія : віршовані і пісенні присвяти Володимирові Івасюку / упоряд. В. Китайгородськ...