«Музика та слово – струни його душі»: мережевий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

Замість реквієму

вірш: Володимир Вознюк

На сцену він зійде поволі,

так — ніби на Говерлу йде.

Вже більше болю, аніж волі

тримає тіло молоде.

І хочеться лише в Карпати —

там стежка юна і гінка,

та він повинен заспівати

для брата, для Івасюка,

хоч і стає хиткою сцена,

як палуба у корабля,

й такі обтяжені рамена,

немов на них уся Земля.

Беріг іще кришталь мелодій,

в собі шукав нових октав.

І заспівав так для Володі —

немов для себе заспівав.

І увостаннє. І навіки

Вкраїну зранив горя струм.

І затужили рідно ріки,

і понесли до моря сум.

Душа жила вже на руїні,

а він, співаючи, збагнув:

одним крилом ув Україні,

а другим — в занебессі був.

Так і зостався. Так і буде,

допоки літо і зима, —

одне крило тримають люди,

а другим всесвіт обійма.

Вірш увійшов до збірок:

Вознюк В. Під небесами Чернівців : Поезії / Володимир Вознюк. –  Чернівці : Книги  – ХХІ , 2008. – С. 83.

Вознюк В. Замість реквієму // Літургія : віршовані і пісенні присвяти Володимирові Івасюку / упоряд. В. Китайгородська, В. Джуран, Н. Філяк. – Чернівці : Букрек, 2019. – C. 70-71.

Про автора:

Володимир Овксентійович Вознюк народився 1 січня 1950 р. в с. Киселиці Путивльського району Чернівецької області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету. Директор Чернівецького літературно- меморіального музею О. Кобилянської. Заслужений працівник культури України. Автор поетичних книжок "Твої кроки", "Із голосу скрипки", "Дощі дорогу переходять", "По білому білим", "Протяте каміння", "Стрітення", "Профіль маски. або 55 одкровень", літературознавчої "Про Ольгу Кобилянську. Нові матеріали. Роздуми. Знахідки"; культурологічних: "До джерел культури Буковини", "Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської". Лауреат літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича та літературної премії імені Д. Загула.

Дебютував у поезії у 1964 році — коли вижницька райгазета надрукувала його вірш. А 1969-го він став відомим всій Україні як співавтор популярної пісні «Відлуння твоїх кроків», музику до якої написав Володимир Івасюк. На той час Вознюк навчався на філологічному факультеті Чернівецького університету й був членом літературної студії, якою керував Михайло Івасюк.

Переднє слово до першої збірки, яка мала назву «Твої кроки», написав Михайло Григорович Івасюк.

Вознюк присвятив пам’яті Івасюка свій вірш «Із голосу скрипки», який завдяки Мар’янові Гаденко став піснею. А у своїй поезії «Замість реквієму» поет оспівав прагнення Назарія Яремчука віддати останню шану своєму другові Володимиру Івасюку.

Джерела: http://www.ivasyuk.org.ua/names.php?lang=uk&id=volodymyr_voznyuk

https://www.pisni.org.ua/persons/169.html