11 березня 2024 р.

""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника


  • Адальберт Гординський де Федькович народився 21 вересня (за версією Осипа Маковея - 21 жовтня) 1809 року в галицькому селі Селиськах, де його батько був управителем лісів. Вчився в нормальній школі у Станіславові, яку закінчив у 1823 р. 
  • Батько поета - ополячений український шляхтич. 
  • У неповні чотирнадцять років стає цілком самостійною людиною - працює писарем, пізніше займає мандаторський пост. 
  • 1830 р. Адальберт Гординський прибуває в Сторонець-Путилів, як писар мандатора Вікентія Рудковського, де і знайомиться з майбутньою дружиною, Анною Дашкевич.
  • Історія стосунків Федьковича з батьком  дуже складна.
  • Батько, суворий від природи не жив у згоді з матір’ю, був постійно відсутній, а пізніше й зовсім залишив родину, оселившись в Чернівцях.
  • Юрій Федькович у спілкуванні зі своїм знайомим, художником Роткелем, навіть відхрещується від батька, назвавши його відчимом.
  • Певний період письменник жив з батьком у Чернівцях, де навчався в школі, пізніше  батько віддає його до австрійської армії, де він служить до 1863 року.
  • Образа на батька в душі поета з роками не згасала. Навесні 1863 р. він перехрещується на православ'я, змінює прізвище та ім'я - на Юрій Федькович. 
  • Батько неодноразово кликав свого Юзя до себе. За два роки до смерті у листі до сина Адальберт Гординський писав: "Моя дитино! Уже між нами згода - амінь! Ти можеш свою ціль осягнути лише тоді, коли посидиш тут кілька тижнів... З одвертим серцем і цілою щирістю приїжджай до свого батька". 
  • Лише перед смертю батька, 24 серпня 1876 року, Юрій приїздить до Чернівців. В цей час Адальберт Гординський вже був геть ослаблий. Він заповів свій маєток та майно своєму єдиному синові Юзеві (Юрію Федьковичу).
  • Помер батько 9 вересня 1876 року. Похований на Руському цвинтарі Чернівців.  

Ковалець Лідія Михайлівна. Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича : навчальний посібник /Лідія Михайлівна Ковалець. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 35-39, 44-56 : іл., фото. - (Літературні імена Буковини).


8 березня 2024 р.

"Музика та слово - струни його душі": мереживий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

 Василь Іванович Мартинов (16 квітня 1938, Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю — 13 березня 2006, Львів) — український журналіст, письменник, поет, член НСПУ, Львів.

Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде).

Пісня, яку створили Василь Мартинов з композитором Валерієм Квасневським — дарунок до 54 річниці з дня народження Великого композитора.

Історія народження твору "Пісня про Володимира Івасюка": http://www.ivasyuk.org.ua/for.php?lang=uk&id=pisnya_pro_volodymyra_ivasyuka 

Пісня про Володимира Івасюка

вірш: Василь Мартинов
музика: Валерій Квасневський
2001–2002
Тебе забрала в нас травнева днина,
Але коли новий надходить день,
Ти оживаєш в пісні лебедино
І знову линеш в світ своїх пісень.

Він зітканий із чарівних мелодій.
Серця людей хвилює кожен звук.
Лунає пісня! Це прийшов Володя.
Це радість нам дарує Івасюк.

І все ж із днем приходить сум, як мука.
І все ж, коли твої пісні дзвенять,
Нам сумно, що подать не можем руку
І що тебе не можемо обнять.

Ти — наша гордість, велич і тривога,
Ти — Віра і Надія, і Любов.
З тобою в нас до мрій одна дорога,
Яку давно зборов ти й не зборов.

Іди по ній і клич нас за собою.
Червону руту кожен хай знайде.
Народ, якому ти сплатив любов’ю,
З любов’ю і до тебе теж іде.

Та все ж, коли в полон бере осмута,
То радість у серцях гніздечко в’є
Від того, що в нас є «Червона рута»,
Що Івасюк Володя був і є.

6 березня 2024 р.

"Шевченкові "Кобзарі" у фондах дитячої бібліотеки"



Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Факсим. вид. Спб, 1840 р..– Київ : Дніпро, 1976. – 114 с.

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, де представлені  різні видання "Кобзар" Т. Шевченка, які є в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей.

«Кобзар» – це перша збірка поетичних творів великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. 

1840 року вийшов цензурний дозвіл друкувати «Кобзар». До нього увійшли вісім римованих творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка», але його видали лише в 1841 році.

В 1844 вийшло передруковане видання, в яке було додано поему Гайдамаки. За життя поета побачили світ ще три видання «Кобзаря», до яких увійшли й інші твори. 

Повне видання «Кобзаря» було здійснено лише 1907 року. Книгу перевидано більш як 100 мовами світу. 
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. І. Касіян. – Київ : Дніпро, 1976. – 576 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : Дніпро, 1987. – 639 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; передм. Д. Павличко. – Київ : Веселка, 1990. – 143 с. : іл.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; передм. О. Гончар. – Київ : Варта, 1993. – 640 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; іл. І. С. Марчука. – Київ : Дніпро, 1994. – 687 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худ. оформ. Є. Муштенка. – Київ : Дніпро, 1997. – 367 с. : іл. – (Бібліотека школяра)
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. І. Касіян ; передм. О. Т. Гончара. – Київ : Веселка, 1998. – 486 с. : іл.


Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; ред. С. Л. Коба. – Київ : Дніпро, 1999. – 672 с.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; післям. С. А. Гальченка. – Київ : Школа, 2006. – 808 с. : іл.


Шевченко Т. Г. Кобзар : повна ілюстрована збірка / Т. Г. Шевченко ; уклад. І. М. Дзюба. – Київ : Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. – 720 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар : повна збірка / Т. Г. Шевченко ; ред. Є. В. Мєзєнцева. – Харків : Фоліо, 2012. – 720 с. : іл. – (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри)
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : ПП «КРИСТАЛ БУК», 2023. – 192 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзарик-школярик / Т. Г. Шевченко ; уклад. О. Д. Сиплива. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 224 с.

Шевченко Т. Г. Кобзарик / Т. Г. Шевченко ; ред. Б. Будний. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 60 с. – (Українські письменники - дітям).
Шевченко Т. Г. Дитячий Кобзар / Т. Г. Шевченко ; упоряд. З. Мензатюк ; худож. М. Михайлошина. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 58 с.
Кобзарева абетка / упоряд. Г. Наконечна. – Київ : ТОВ «Фастбінд Україна», 2019. – 48 с. : іл.



13 лютого 2024 р.

""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника



  • У першій автобіографії Ю. Федькович розповідає про своїх братів та сестер: ” ...Старший брат Іван, вернувши зо шкіл, був при дому на господарстві, а разом і депутатом на наш окіл враз з Кобилицев,.. Старша і молодша сестри були вдома, а середуща була віддана за панотцем Т. далеко від дому, де скоро померла. Так ми собі тривали щасливо, аж не прийшов нещасний рік 1848/9, котрий нашу фамілію унещасливив, а нас дітей-сиріт, по світі роздув...”.
  • Що ж відомо про рідних письменника?
  • Сестри та брат по “...першім батьку, Дашкевичу: Марія (1817-24 липня 1848), Одокія (1820 - 1836) і Іван (1823, оженився 21 жовтня 1848 і виїхав у Молдову); по другім батьку, Городинськім, син Осип і донька Павліна (1841 -1853 в Чернівцях)...”. 
  • Про старшу сестру Марію, яку мала вроджену ваду і була аж на сімнадцять років страша, Федькович писав, що від неї “...ще хлопчиком навчився багато казок і пісень...”.
  • У вихорі повстання під проводом Лук'яна Кобилиці руйнується господарство, 25-річний брат, Іван Дашкевич, подається в Молдавію, де й втрачається його слід.
  • У 12-річному віці помирає остання донька Анни та Адальберта Городинських, Павліна.
  • Залишився один Юзьо, так мама називала Юрія Федьковича. 

Ковалець Лідія Михайлівна. Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича : навчальний посібник /Лідія Михайлівна Ковалець. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 24-25 : іл., фото. - (Літературні імена Буковини).

Маковей Осип. Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича / Осип Маковей ; худож. оформ. Д. Чевка. - Чернівці : Золоті литаври, 2005. - С. 24: портр., світлини.