4 травня 2017 р.

Скарбниця мудрості Василя Мельника

8 травня 2017 року відзначив би свій славний ювілей, письменник, журналіст, казкар, улюбленець малих буковинчиків та друг нашої бібліотеки,  Василь Гаврилович Мельник. На превеликий жаль, серце письменника зупинилося 22 травня 2015 року, але його творчість продовжує жити у серцях читачів Буковини. 
Скарбниця мудрості Василя Мельника (спогади про письменника)

«Бесіда на килимі» (1971), «Господар гаю» (1976), «Це вам не смішки» (1977), «Як виросли яблука» (1979), «Позаштатна няня» (1982), «Над Дністром-рікою» (1983), «Дивне лисеня» (1984), «Улюбленець публіки» (1986), «Світлячок» (1987), «Доля і пісня» (Юрій Федькович) (1990), «Веселчині стрічки» (1991), «Свідок неймовірного» (1992), «Хто у річці живе» (1995), «Поради бувалого» (1997), «Дружна сімейка» (1998), «Дзиґа» (2001), «Літаючий дзвоник» (2003), «Народження дива» (2004), «Смугастик» (2005), «Тет-а-тет» (2005), «У сімейному колі» (2006), «Найкращий день року» (рум. мовою 2006), «На лісовій торговиці» (2008), «Сказання про ліс» (2008),  «Біг у глухий кут» (2010), «Народження дива» (2011), «Купальня для рудулі» (2011), «Селюки» (2013),  «Гніздо горлиці» (2014), «Всі дівчата роблять це» (2014), «Провінціали. Писулька незаміжній» (2014),  «Сталося на Прикарпатті» (2014), «Квіта, Віта, Василинка» (2015).
         Вже минув рік, як на зустріч з читачами не спішить казкар і чарівник дідусь Василь, так його любили називати маленькі читайлики. Цього разу до Чернівецької обласної бібліотеки для дітей прийшла інша категорія читачів – виробничники, письменники, видавці, друзі, родина, бібліотекарі, щоб віддати данину пам’яті і вдячності талановитій людині – Мельнику Василю Гавриловичу. Вечір-спомин «Коронований словом: Василь Мельник», який відбувся в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей розпочався хвилиною мовчання, адже 22 травня цього року минув рік, як відійшов у вічність український письменник, член Національної спілки письменників України, прозаїк, гуморист, кінодраматург, неодноразовий лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», автор більше тридцяти книжок.
            «Це була чудова людина. Він говорив, що найкраще в людині – це жити так, щоб не образити іншу людину. Він не мінявся у зв’язку з політичними подіями. Був чудовим психологом. Дуже переживав за спілку письменників Буковини», - згадував голова Чернівецької обласної організації спілки письменників України В. М. Довгий.        
            Свою творчу діяльність Василь Мельник розпочав із написання гуморесок. І дебютував в українській літературі своєю гуморескою «Авторитет». «Зелену дорогу» в цьому жанрі йому дав тодішній редактор Путильської районної газети М. О. Ревуцький, присутній на заході, - «згадав молодого веселого, дуже позитивного інженера Путильського харчокомбінату, який приніс в редакцію гумореску і її надрукували у «Зорі Карпат». Пізніше були і гуморески, і казки». Перша книга Василя Гавриловича вийшла у 1971 році у видавництві «Карпати» в Ужгороді під назвою «Бесіда на килимі».
Закінчивши Київський технікум харчової промисловості та Московський інститут харчової промисловості, Василь Гаврилович Мельник був високим фахівцем та раціоналізатором. Працюючи на Путильському харчокомбінаті, збудував цех з переробки грибів та декоративних ягід. Будучи директором Романківецького консервного заводу на Сокирянщині, приклав немало зусиль до його будівництва. На Чернівецькому олійно-жировому комбінаті чимало доклав хисту до будівництва  тоді першого заводу харчового білка, відтак працюючи на Чернівецькому цукровому заводі запроектував, збудував та запустив у виробництво цех з виготовлення штучного меду. Колишній директор Чернівецького цукрового заводу, а нині голова спілки ветеранів, С. А. Мельник, згадує: «Василь Мельник був прекрасним керівником. Постійно був у пошуку нових ідей у виробництві: цех штучного меду, випуск газованої води, фасованого цукру, на той час на Буковині було 60 цукрових заводів, запропонував випускати маленькі фасовки продукції. Побудував дім, виховав дочку і сина. Посадив прекрасний сад. Був талановитим письменником. Від його книг не можна відірватися. Був подолянином, а як гарно написав гуцульською говіркою «Гніздо горлиці». «Це була скромна, талановита, толерантна людина», - додає тодішній генеральний директор асоціації «Чернівціцукор», а нині заступник голови спілки ветеранів, В. В. Ярощук, який познайомився з В. Мельником у 1981 році.
«Працюючи на Сокирянщині, Василь Гаврилович друкувався у газеті «Дністрові зорі» і був членом літературно-мистецького об’єднання «Польова веселка» на засіданнях якого, давав поради молодим літераторам, вишукував нові образи,  придумував кращі заголовки», - згадує М.Ф. Брозинський, який познайомився з ним у 1967 році і подружився на все життя. Михайло Федорович  зачитав вірш-посвяту Василю Мельнику.
Своїми спогадами про В. Мельника, їх дружбу і допомогу від родини Мельників поділився Г. П. Шевченко, а також зачитав вірш, який присвятив памяті відомого письменника. Поет В. Г. Демченко, в пам'ять Василя Гавриловича, зачитав вірші із своєї книги для дітей «Муравьиный ручеек». Дитячий письменник В. Д. Кукульняк, який увійшов у літературу в 1998 році своєю книжкою для дітей «Казки». Він є учнем Василя Мельника і поділився своїми спогадами, як познайомився з ним, як навчався майстерності написання казок, легенд, п’єс у свого вчителя.
В. О. Обдуленко присвятив памяті Василя Гавриловича Мельника книгу для дітей «Радісна зустріч», яка вийшла у 2016 році. Віктора Олексійовича  стимулював до написання дитячих віршів Василь Гаврилович, коли вів сторінку для дітей у газеті «Вечірні Чернівці».
«Він завжди поспішав. При зустрічах закликав писати. Нас не буде, а невеликий слід ми залишимо», - згадує про Василя Мельника літератор  В. Х. Місевич.
Василь Гаврилович Мельник друкувався у  республіканських видавництвах  «Веселка», «Мистецтво», «Радянський письменник», регіональному видавництві «Карпати» (Ужгород), місцевих видавництвах «Місто», «Золоті литаври», «Прут», «Зелена Буковина», «Склавія», «ДрукАрт». Редактор видавництва «ДрукАрт» Л. В. Звенигородська згадує, як познайомилася з письменником будучи шкільним бібліотекарем, а через п’ять років зустрілася з ним у видавництві, і як було з ним цікаво працювати у редакції. «Це була добра, щедра, світла людина і я щаслива з того, що довелося з ним зустрічатися», - сказала Людмила Володимирівна.
Своїми спогадами про Василя Гавриловича поділилися бібліотечні фахівці - директор ЦБС м. Чернівці Г. Д. Пухальська, завідуюча філією № 1 для дітей цієї ж ЦБС А. І. Руцька, заступник директора Сторожинецької ЦБС В. Т. Маніліч.
Василь Гаврилович Мельник – давній друг Чернівецької обласної бібліотеки для дітей. Його дитячі книги презентувалися перед читачами нашої книгозбірні.
Працівники Чернівецької обласної бібліотеки для дітей підготували мультимедійну презентацію «Такий серйозний, смішний Василь Мельник» про життєвий і творчий шлях та книжкову виставку «Скарбниця мудрості Василя Мельника» творів письменника із фондів бібліотеки. Бібліотекарі Г. Шкварчук, В. Маринчук, Ю. Сергійчук розіграли гумореску «Дочка приїхала», Н. Кадюк прочитала вголос казку «Намисто для мами», фахівці молодшого відділу інсценізували казку «Дивне лисеня». 
Дочка Василя Гавриловича, Людмила Василівна, яка була присутня на вечорі-спомині, зауважила: «Я ніби прожила все батькове життя, почула багато такого, що і сама не знала. Нам з братом не передався його талант, але ми завжди читали і читаємо. Будучи важко хворим батько писав. Я йому казала: «Якщо не можеш – не пиши». А він у відповідь: «Я не можу не писати»».
Скарбницю мудрості залишив про себе Василь Гаврилович Мельник у спогадах про себе, у своїх книгах, у повнометражному фільмі «Гніздо горлиці», який знято за його кіносценарієм і представлено на 69-ому Канському міжнародному кінофестивалі. Ось такий він був, казкар і чарівник, дідусь Василь, як його любили називати маленькі читайлики. Читаймо і пам’ятаймо його!!!
Ірина Рудая, заступник директора з     наукової роботи Чернівецької обласної бібліотеки для дітей