28 квітня 2015 р.

Техногенна катастрофа, яка сколихнула світ

Птахи складають гімн весні,
Всміхаються до сонця квіти.
А пам’ять лине в моторошні дні,
 Гудуть жорстокі дзвони квітня.
     (Ващилов О. Д.
ліквідатор ЧАЕС)

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Ця трагедія залишиться в пам’яті українців і всього світу навіки.
Наслідки цієї аварії люди  та навколишнє середовище відчуватимуть не одне десятиліття.

У районах, що піддались сильному забрудненню, радіоактивні ізотопи йоду викликали в людей, особливо в дітей, опромінення щитовидної залози.
 Спомин за загиблими, внаслідок вибуху на ЧАЕС в нашій бібліотеці розпочався з години пам'яті "Гудуть жорстокі дзвони квітня". Бібліотекар відділу обслуговування учнів 5-9 класів Чайка Ірина підготувала для учнів 6-А класу ЗОШ № 1 (керівники: заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови Палій О. Г та Шалер Л. О. - шкільний бібліотекар) і учнів 5-А класу ЗОШ № 14 (керівник: класний керівник, вчитель математики Черевко Н. С.) розповідь про трагічні квітневі події 1986 року та показала відеоматеріал про вибух на Чорнобильській АЕС. Діти почули про героїчний подвиг пожежників.  28 чоловік затулили собою не тільки станцію, а і всю  Європу. Шість чоловік загинули майже відразу: Герой Радянського Союзу — лейтенант Правик Володимир Павлович, Герой Радянського Союзу — лейтенант Кібенок Віктор Миколайович, сержант Ващук Микола Васильович, старший сержант Ігнатенко Василь Іванович, старший сержант Титенок Микола Іванович, сержант Тищура Володимир Іванович. 
Найменші читачі, учні 3-А класу гімназії № 5, на уроці мужності "Чорнобиль: гіркий спомин,  вічний біль"затамувавши подих, слухали розповідь бібліотекаря Шкварчук Галини про  вибух на четвертому реакторі ЧАЕС, внаслідок якого почалася страшна пожежа  та радіаційні викиди у атмосферу. 
Також діти почули легенду про маленьку дівчинку Сасаки Садако. 
Після атомного вибуху 6 серпня 1945 року у японському місті Хіросіма, Сасаки захворіла променевою хворобою. 10 років вона боролася з хворобою. Їй дуже хотілося жити. Згідно давньої японської легенди, якщо скласти тисячу паперових лелек та подарувати оточуючим, то виконається бажання. Вона зробила 662 лелеки, але смерть не відступала. Тоді японські діти прийшли на допомогу дівчинці. Вони прислали декілька тисяч різнокольорових лелек. Але променева хвороба виявилася сильнішою за дивну казку і Сасаки померла. 
В місті Хіросіма поставлений пам’ятник всім дітям, загиблим від атомного вибуху. Щодня туди приходять і приносять нові гірлянди паперових лелек, які мов говорять: «Люди! Бережіть мир! Бережіть життя!».
Чорнобильcька аварія за своїми розмірами  та наслідками масштабніша ніж вибухи в Хіросимі та Нагасакі. Майже 30 000 квадратних метрів території в Білорусі, Росії й Україні піддалися дуже сильному радіаційному забрудненню.
Чорнобиль приніс багато сліз та хвороб.
Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. 
Пам’ятаймо про Чорнобильську катастрофу, бо коли вмирає пам’ять про минуле, це минуле може повторитись!