200-річчя Михайла Вербицького

Гімн державний - урочиста пісня,

ЇЇ  кожен з дитинства співа,

В ньому б'ється душа українська,

Це історія наша жива. 

(В. М. Колісніченко) 

4 березня 2015 року -  200 років з дня народження Михайла Вербицького – українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики до Українського Державного та національного Гімну.

В Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей  відбулася низка заходів до ювілею М. Вербицького: виставка історичного календаря «Святиня нашого народу – біографія пісні-гімну»; година історії «В моєму імені – слава України: М. Вербицькому – 200 років»; інформаційна хвилинка-повідомлення «Українські пісні-гімни»; історичний екскурс «Велична і трагічна історія гімну «Ще не вмерла України…»»; мультимедійна презентація «Живе Україна: і Слава, і Воля!».

Працівники бібліотеки розповіли читачам про життя  та творчість композитора, історію створення музики до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». 

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку.

Для маленьких вихованців дошкільного навчального закладу № 28 бібліотекарі відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів  підготували інформаційну хвилинку «Українські пісні-гімни».  В ігровій формі діткам розповіли про виникнення  українських національних символів: гімн, герб, прапор. 

Символічним і зворушливим було виконання гімну України вихованцями ДНЗ № 28 разом з дорослими. 

Біографічна довідка: Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi, де його батько Михайло був священником. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.

У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.

Згодом Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Там він керує хором, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним "Поученіє Хітари", яке стало першим подібним посібником в Україні.
У другій половині 40-х рр. Михайло звертається до релігійної музики —  в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените "Ангел вопіяше" та інші церковні композиції.   

Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У цей час він створив музику до таких вистав, як: "Верховинці", "Козак і охотник", "Проциха", "Жовнір-чарівник", тощо.

 У 1850 році він отримує єрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парохії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Помер композитор у 1870 році.

Дата створення гімну "Ще не вмерла Україна" залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що твір був створений 1862—1863 року.