Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з жовтень, 2023

Письменницько-бібліотечний марафон: презентація книги до ювілею письменниці Галини Тарасюк

27 листопада в межах письменницько-бібліотечного марафону та з нагоди ювілею української письменниці, громадської діячки, кавалера Ордена Княгині Ольги ІІІ ст., заслуженої працівниці культури України Галини Тарасюк відбулася презентація книжки Василя Джурана «Відвідала Я знову Чернівці, Як маму» (до 75-річчя з дня народження відомої української письменниці Галини Тарасюк). Джуран Василь. Вівідала Я знову Чернівці, Як маму. До 75-річчя з дня народження відомої української Галини Тарасюк / Василь Джуран. - Чернівці : "Видавничий дім "РОДОВІД"". - 20. До збірки ввійшли вірші-присвяти письменника, голови Чернівецької обласної організації НСПУ Василя Джурана ювілярці, де згадується і чернівецький період життя і творчості Галини Тарасюк. Своїми спогадами про знайомство з Галиною Тимофіївною поділився поет, перекладач, публіцист Віталій Демченко, який зачитав вірш-присвяту письменниці.   Павличко Дмитро. Око / Дмитро Павличко. - Одеса : ТОВ РВА "Ірбіс", 2019. -

Рідна мова в енциклопедіях, словниках, довідниках: з бібліотечної скарбниці

 

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській

Повість "Земля" – вершина творчості письменниці Ольги Кобилянської.  Земля завжди була мірилом багатства та гідності селян. Якщо селянин мав свою землю, то вважався заможним і працьовитим, якщо ж не мав, був холопом, якого ніхто не поважав й усі знущалися. У повісті "Земля" О. Кобилянської зображена зла влада землі над людьми. В основу сюжету покладено факт із реального життя. Михайло Коцюбинський писав Кобилянський: "Я просто зачарований Вашою повістю - все: і природа, і люди, і психологія їх - все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу…". Декілька знакових цитат з повісті: "Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити… Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця…". "А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Щ

Заходи тижня: чекаємо в бібліотеці

 

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській.

Шедевром повістевого жанру  Ольги Кобилянської  є повість «Земля». Це, перш за все, міфопоетичний спосіб сприйняття світу, що проявляється в одвічних категоріях добра і зла, світла і темряви, життя і смерті – поняттях-опозиціях. Повість «Земля» Ольги Кобилянської (1863—1942) — соціально-психологічний твір, що став знаменним явищем в українській літературі і поставив авторку у ряд найвидатніших художників світу. В основу твору покладено факти, пов’язані зі вбивством Савою — молодшим сином найзаможнішого селянина в селі Івоніки Федорчука, де проживала родина Кобилянських, — свого старшого брата за землю. Але за змістом повість виходить за межі родинної хроніки. На прикладі життя однієї сім’ї письменниця показує внутрішній світ героїв твору і коріння злочину шукає не стільки у прагненні володіти власністю, скільки в глибинах людських сердець. Цей твір був високо оцінений І. Франком і В. Стефаником і став справжньою перлиною нашої класичної літератури. А знаєте, трагедія, про яку йдеться в

"Собачі пригоди!: книги про собак для дошкільників та учнів 1-4 класів

 

Проєкт-доторк «Пейзажі її душі»: присвячено Ользі Кобилянській.

Повість «Царівна» Кобилянська почала писати ще 1888 р., коли її первісток, повість «Людина» вперто шукала публіки. Вона називалася «Лореляй», а мовою її оповіді була німецька. Та вже 1896 р. повість зі зміненим заголовком «Царівна» виходить у світ українською мовою. Твір написаний у формі щоденника Наталки Веркович, що дозволяє глибше зазирнути до психології внутрішнього світу героїні, її думок і почуттів, переживань та рефлексій. Свого часу М. Грушевський, говорячи про «Царівну», зазначив, що в основі твору лежить відомий сюжет про Попелюшку, на що письменниця відповіла, що він не збагнув суті її твору. Та життєдайна сила, життєстверджуюче начало, що струмує зі сторінок повісті, наповнюють душу читача радістю, сонцем і теплом весняної пори, «поранковості», як би сказала О. Кобилянська, вселяють віру, сповнюють надією і… залишають по собі легкий серпанок смутку через розлуку з персонажами твору, яка, на жаль, неминуча.  За мотивами цієї  повісті  український драматург, Заслужений журна